Сезонним явищем та своєрідним проявом депресивного стану є лінь. Буває вона неконтрольованою і свідомою. У першому випадку людина втрачає самоконтроль над своїми діями та логічним вибором і стає пасивною: бродіння в халаті і тапках по власному домі, бо знову ж таки ліньки виходити на вулицю, з надією зачепитись за мінімальну дію, яку можна виконати, щоб заспокоїти совість, що шкребеться час від часу. Однак будь-які спроби залишаються безперспективними.
Причиною ліні може стати невдоволення особистим життям, роботою, зовнішнім виглядом, способом життя, роллю, яку відіграєш у суспільстві. Далі все це інколи переходить у глибоку депресію, з якої людину повинні виводити уже спеціалісти.
Не менш шкідливим видом ліні є свідома лінь. Тобто причинами її можуть бути виховання у сім”ї: “Ти, синку, посиди, мама все зробить”, задоволення від бездієвості (кайф полежати на дивані з бокалом пива або чимсь смачненьким), “і нехай весь світ зачекає”, “робота не вовк — в ліс не втече”, “не відкладай на завтра те, що можеш взагалі не робити чи зробити післязавтра”. Начебто весело звучить, проте небезпека ховається у тому, що така лінь може перейти плавно у вид, вказаний вище, що тягне за собою плачевні наслідки.
Однак, лінь має поодинокі випадки позитивної сторони, як це не суперечливо звучить. Період, який охоплює бездієвість, може повпливати на ефективні роздуми над своїм життям і привести до правильного вирішення тієї чи іншої проблеми, ситуації, які склалися. Головне, слід розрізняти свій стан, відчувати себе. Налаштовуйтесь на позитив, радійте усьому, що робите, хваліть себе і не лінуйтесь.