Образ відьми, мабуть, існує у житті будь-якого народу. Поряд з відьмою завжди знаходиться її невід’ємна частина — чорна кішка. Стародавні племена кельтів були переконані, що коти, зокрема чорні, — людські істоти, їх перетворили на тварин за нечесні вчинки або контакт з чорною магією. Католицькі традиції, змішані з кельтськими віруваннями, перетворили чорного кота на відьомську тварину. Досить цікавою є теорія, яка стверджує, що й сама відьма володіє містичними знаннями і може перетворюватися на чорну кішку. Парадоксальним є факт, що у деяких британських легендах саме біла кішка – символ нещастя, в той час як чорна приносить удачу.
Християнська релігія зобразила відьму старою потворою зі скрюченим носом. Відьом, визнаних когортою диявола, вважали носіями заклять та чарів, які задають шкоду хорошим людям. Окрім котів, відьомськими помічниками були кажани, павуки та інші потворні істоти.
На щастя, жахливе зображення відьом – чиста вигадка, міф. У часи давніх кельтів відьмами і відьмаками називали мудрих людей, ініційованих у таємниці потойбічного світу. Вони були знахарями, знавцями мистецтв та медицини. Відоме середньовічне полювання на відьом у Західній Європі знищило безліч безцінних знань.
В слов’янських країнах, і Україні зокрема, полювання на відьом не набрало таких масштабів, як на Заході. Сьогодні дослідники висовують сміливі припущення, що саме правильним відьомським генофондом українські жінки завдячують своїй, визнаній на весь світ, вроді.
