Вогонь горів вісім днів і вісім ночей (Свято Хануки)
Було це понад дві тисячі років тому, коли Палестиною правив греко-сирійський імператор Антіох IV Єпифан. Греки вимагали, щоб ізраїльський народ поклонявся їхнім богам, і Антіох IV Єпифан наказав перетворити Єрусалимський храм на святиню Зевса Олімпійського.
За час свого правління греки знищували священні книги іудеїв, забороняли їм дотримуватися суботи — дня відпочинку, який іудеї відзначають з прадавніх часів.
Усі мешканці повинні були прийняти релігію завойовників, однак євреї не відмовилися від своєї віри. Упродовж трьох років під проводом Іуди Маккавея вони воювали проти армії Антіоха.
Як тільки євреї перемогли і звільнили Єрусалимський храм, вони вирішили прибрати з храму внесені до нього язичницькі предмети, знищити осквернений вівтар і спорудити новий, а потім здійснити обряд очищення. Воїни Маккавея під час прибирати храму виявили, що вцілів лише один маленький глечик зі священною оливою. Цей глечик сховали ще колишні священнослужителі храму. Та єлею було так мало, що могло вистачити хіба на один день підтримання священного вогню. Та ось минули день і ніч. Потім пройшов іще день, і знову настала ніч. Світильник не згасав. Сталося чудо, свідками якого були всі, хто приходив у цей час до храму: додати оливи не було звідки, а світильник палав вісім днів і вісім ночей! Оливи вистачило на весь той час, поки служителі храму не зібрали стільки оливи, скільки було потрібно, щоб Вічний вогонь горів не згасаючи.
І тоді Іуда Маккавей оголосив восьмиденне свято, щоб знову відзначити посвячення храму своєму богові. Свято стали називати Ханука, тому що це слово означає «посвята». Свято почали урочисто відзначати в усьому Ізраїлі.
Святкування Хануки супроводжується ілюмінацією і ходом зі смолоскипами, а також процесіями з пальмовими гілками.
Серед традиційних страв до святкового столу під час Хануки подають картопляні оладки або ватрушки.