Часто у прекрасної половини людства виникає думка, що у деяких ситуаціях краще помовчати, ніж сказати щось невлад. Та можна себе застерегти від таких відчуттів, якщо прислухатись до порад, що допоможуть правильно вести розмову
До вашої уваги власне самі правила, як правильно вести розмову.
«Я би на твоєму місці зробила так…»
Ви усвідомлюєте за собою звичку лізти у чужу розмову, коли вас про це не просять? Головне, що ви усвідомили проблему. Правильно: розказати, як ви самі поступаєте у подібних випадках, але БЕЗ слів «раджу тобі…», «я на твоєму місці…». Ділитись досвідом не заборонено, але без повчань.
«Борщ пересолила, торт підгорів …»
Гості похвалили вашу страву, а ви відповідаєте, що горіхи забули додати, солі, перцю бракує. Правильно: не принижуйте своїх здібностей, а прийміть похвалу, яка стане стимулом для нових досягнень.
«Я надзвичайно завинила …»
Трапляється так, що ви запізнились на зустріч з подругою, чи розбили горнятко товаришці в офісі. Вже десять раз попросили вибачення, але почуття провини вас не відпускає… Правильно: найкраще вчинком залагодити свою провину — подрузі купіть десерт, а колезі — нове горнятко. Маленькі деталі завжди приємні.
«Яка ж я дурна…»
Коли ви допустили помилку, розпочинаєте себе звинувачувати. Інші можуть вас почути, тоді думку важко буде змінити. Цей вислів не допоможе правильно вести розмову. Правильно: «який оригінальний спосіб я обрала для вирішення цього питання, прикро, що він не подіяв!»
«Дякую за комплімент, та цьому платтю десять років…»
Знайома фраза? Частенько ми реагуємо саме так на компліменти. Така реакція аж ніяк ≠ правильно вести розмову. Правильно: посміхніться і подякуйте за комплімент. За добрі слова теж відповідайте компліментами.