Не треба мати педагогічної освіти, щоб зрозуміти, що освіта в Україні не набула значних змін. Педагоги стверджують, що вона не змінюється від 17 століття (від часів козаччини).
Напевно, нема такої людини, яка б не хотіла змінити щось в українській освіті, починаючи вже з молодшої школи.
Для прикладу, в ізраїльських школах, вже давно немає класно-урочної системи. Школа відмовилася й від такого, як розклад уроків. У кожного вчителя — рівноправний робочий день з 9 до 17 години, тому вони й не скандалять через розподіл навантаження, як це відбувається в українських навчальних закладах. Носій знань своїм часом розпоряджається, як хоче. Звичайно, що ізраїльські педагоги мають програму. Та вони самі вирішують, що і коли діти мають вивчати. Кожна дитина може у будь-який час працювати за комп’ютером, у бібліотеках, якщо цей час не є роботою з вчителем. Але пам’ятайте, що там на високому рівні тьюторство.
Як це виглядає? Наприклад, при вивченні певної історичної епохи вчитель спершу дає дітям завдання — самостійно ознайомитись з матеріалом, потім домовляється про зустріч на певний час. Діти у той час приходять і разом з вчителем обговорюють опрацьований матеріал.
Вчителі в ізраїльських школах мають головне завдання — дітей вчити так, щоб останні отримували задоволення від навчання.