Традиційно в Україні склалось так, що часто професію обирають батьки, а діти лише погоджуються з тим, що останні здатні оплатити.
Розберімося з проблемами, які дуже легко можна вирішити без моральної шкоди.
1. Поступлю туди, куди «запхають».
Надзвичайно хибне трактування вибору майбутньої професії. Батькам необхідно з раннього віку спостерігати за здібностями своєї дитини. Всіма силами допомогти їй вчитись там, де вона почуватиметься комфортно.
2. Всі поступають до інститутів, і ти маєш поступати.
Ніколи не треба «пхати» дитину туди, де вона почуватиметься дискомфортно. Потрібно тверезо оцінювати рівень знань дитини. Ви бачите, що у наш час успіху досягають кухарі, кондитери, знавці маркетингу, швеї відкривають власні ательє, якщо є талант, то й курсів достатньо, щоби стати гарним перукарем чи візажистом.
3. Нема грошей, щоби вчитись.
З одного боку, складна проблема. Та тільки у випадку, коли у вашої дитини недостатній рівень знань, щоб навчатись у ВНЗ. Якщо ж ваш абітурієнт здібний, то не сумнівайтесь у його можливостях! Людина має титанічні сили, головне повірити в них і йти до своєї мети. У цьому випадку допоможе самостійна інтенсивна праця, сумлінне навчання в школі не задля оцінки, а заради знань. Вчитель ніколи не дозволить здібному учневі пропасти.
4. Насильно не примушуйте дитину йти вчитись.
Дійте за американським принципом: краще хай 1 рік «побачить» світ, точно визначиться, що їй до вподоби. Та й за той час можна грошенят заробити для навчання.
Прислухайтесь до порад, тоді ваша дитина відчує, що вона не одна справляється з надзвичайно важливим рішенням у своєму житті!