Більше 4 тис. років люди використовують в їжу моркву. В стародавні часи вважали її нічим іншим, як ласощами підземних королів – гномів. В ті часи існувало в народі повір’я: якщо хочеш знайти скарб, віднеси о півночі в ліс варену моркву, гном віддячить тебе за гостинці.
Не безпідставно морква користується загальною любовʼю та визнанням. Ще в XV ст. лікували в на Русі морквʼяним соком печінку, горло і навіть серцеві захворювання. Цінність моркви визначається високим змістом в ній каротинів, які перетворюються в нашому організмі у вітамін А – вітамін росту, який необхідний для зору, здорової шкіри. Слизових оболонок. Незамінний він при малокрівʼї, так як містить велику кількість фолієвої кислоти.
Один стакан моркв”яного соку – випитий натщесерце, покращує колір обличчя, загострює зір, значно укріплює волосся.
Необхідно використовувати моркву людям ослабленим, які перенесли різні захворювання і довгий час приймали антибіотики. Сира морква, яку їдять між прийомами їжі, втамовує голод під час розгрузочних днів.
