Люди, що вас оточують часто використовують вашу безвідмовність? Треба навчитись таким «прохачам» казати впевнене «ні!»
Трапляється так, що колега не може закінчити звіт, а ви залишаєтесь, щоб йому допомогти, жертвуючи своїми планами. Стоп. Треба казати: «Ні!» Ви беретесь виконувати чужі справи, шкодячи собі, то ви лише боїтесь збоку виглядати грубіянами. Оточуючі свідомо, чи вже рефлексійно цим користуються.
У відповідь на питання «Як справи?» ваша колега розпочинає жалітись на життя, як у неї все погано, то як же ж не допомогти їй зі звітом? Ваша реакція. У відповідь їй дайте зрозуміти, що у вас теж не дуже. Якщо людина НЕ використовує вашу безвідмовність, то не посміє вас просити про щось.
Подруга, намагаючись влаштувати особисте життя, просить вас посидіти на вихідних зі своєю дитинкою. У вас вже були свої плани, та ви не можете відмовити своїй товаришці у такому інтимному проханні! Ваша реакція. Рекомендуєте їй знайому у якості хорошої няні, а самі займаєтесь запланованим. Якщо це справжня подруга, то вона зрозуміє.
Якщо ж ви розпочнете відмовляти після того, як люди вже звикли до вашого «так, добре», то очікуйте, що різко зменшиться коло знайомих-друзів. Повірте, ви тільки у цьому виграєте, оскільки вас оточуватимуть тільки ті, хто дорожить вами.
Отже, ви твердо вирішили відмовляти при потребі.
* Станьте впевненішою. Проводьте репетицію перед дзеркалом. Використовуйте різні варіанти: тверде «ні», кокетливу відмову.
* Розставте пріоритети. Відштовхуйтесь від того, що для вас важливо.
* У жодному разі не виправдовуйте свою відмову. Це дає змогу зрозуміти, що на вас треба «натиснути» сильніше.
Не переймайтесь тим, що після вашого «чарівного перетворення», люди почнуть гірше до вас ставитись. Вміння стояти на своєму — одна з найкращих рис характеру.
Чарівні фрази: «У мене тимчасові труднощі», «Мені це робити незручно», «Я не можу брати на себе таку відповідальність», найголовніша — «Я втомилась».