09.02.2017
Дослідники з університету Ліверпуля імені Джона Мурса і Даремського університету вивчили майже 5000 записів вереску орангутангів, звуки і щебет, які дуже схожі до “повітряного поцілунку”.
Проаналізувавши отримані данні вчені дійшли до висновку, що за допомогою комбінації вереску і щебету, що дозволяють орангутангу відтворювати певну подобу приголосних звуків через які мавпи передають один одному різноманітні повідомлення та сигнали. Повідомляє expres.ua, з посиланням на дослідження британських вчених опубліковані в журналі Nature Human Behaviour.
Особливу увагу було приділено вереску і “повітряним поцілункам” через активну артикуляцію при їх відтворенні. Дослідники називають це відтворенням приголосних звуків – наприклад, [т], [п] і [к] – більше залежить від рухів уст, щелеп і язика, ніж від роботи голосових зв’язок. Людина в своїй еволюції також могла піти тим самим шляхом відтворення приголосних звуків, що й орангутанги.
Людина змогла скласти перші склади навчившись користуватися артикуляційним апаратом, а згодом і слова. “У більшості мов переважають приголосні звуки. І що більше у нас складів, то більше комбінацій ми можемо створити”, – так пояснює Серж Вітч – професор з університету Ліверпуля імені Джона Мурса.
Читай також: Вчені дізналися, що мавпи володіють здатністю розмовляти
Довго вважалося, що орангутанги практично не видають звуків. Але в 1970-х роках британська дослідниця Регіна Фрей, яка довгий час жила в лісах Індонезії, довела, що орангутанги здатні висловлювати висловлюють свої почуття великим набором звуків.
Фото: twarini.com
