В Україні готують нові механізми впливу на громадян, які ухиляються від мобілізації. Йдеться про можливі обмеження доступу до адміністративних послуг, користування водійськими правами та навіть арешт банківських рахунків. Однак між політичною заявою та реальною дією закону існує принципова юридична різниця.
@ new-s.com.ua
Низка законодавчих змін, які можуть суттєво посилити відповідальність для осіб, що ухиляються від мобілізації, вже підготовлена, але поки офіційно не внесена до Верховної Ради.
Про це заявила військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв’ю «Радіо Свобода».
За її словами, серед запропонованих механізмів — обмеження доступу до адміністративних послуг, можливість обмеження користування водійським посвідченням, арешт банківських рахунків та інші інструменти, які мають зробити розшук осіб ефективнішим. Водночас ці заяви породили головне питання: чи дозволяє це чинне законодавство вже зараз, чи для цього потрібні окремі закони?
Що вже передбачає закон для ухилянтів
Станом на сьогодні українське законодавство вже містить чіткі механізми відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.
Насамперед це:
- стаття 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації;
- статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію.
Тобто система відповідальності вже існує. Вона передбачає адміністративні штрафи, а в окремих випадках — кримінальне переслідування. Однак ці норми не містять автоматичного механізму блокування державних сервісів, банківських рахунків чи водійських посвідчень лише через факт ухилення.
Які нові обмеження пропонують запровадити
Із заяви військової омбудсменки випливає, що розробники законопроєктів пропонують створити комплексний механізм адміністративного впливу.
Йдеться про:
- обмеження доступу до окремих державних та адміністративних послуг;
- можливість тимчасового обмеження користування водійськими правами;
- арешт банківських рахунків через виконавчі служби;
- посилення механізмів розшуку осіб, які ухиляються від мобілізації.
Фактично пропонується перейти від виключно кримінальної чи адміністративної відповідальності до використання всієї державної цифрової інфраструктури як інструменту примусу.
Чому сьогодні цього зробити не можна автоматично
Сам факт заяви посадової особи не створює нових юридичних наслідків. Для появи подібних обмежень необхідно:
- ухвалити окремий закон у Верховній Раді;
- визначити чіткий перелік підстав для застосування санкцій;
- встановити орган, який ухвалюватиме такі рішення;
- прописати офіційну процедуру повідомлення людини;
- визначити порядок судового оскарження.
Без таких процедур будь-які автоматичні обмеження будуть визнані незаконними в судовому порядку. Саме принцип правової визначеності є одним із ключових елементів українського та європейського права.
Чи можна арештувати рахунки ухилянта
Саме цей пункт є найбільш юридично складним. Банківський рахунок безпосередньо пов’язаний із правом власності, гарантованим Конституцією України.
Тому навіть якщо законодавець вирішить застосовувати такий механізм щодо осіб, які ухиляються від мобілізації, він повинен буде дуже чітко визначити:
- підстави для арешту коштів;
- орган, який приймає таке рішення;
- суворі часові строки;
- механізм обов’язкового судового контролю;
- порядок негайного скасування обмеження після виконання обов’язку.
Без цього будь-який арешт рахунків ризикує стати предметом масових судових позовів проти банків та держави.
Чи можуть перекрити доступ до державних послуг
Не менш складним є питання адміністративних сервісів. Якщо держава захоче обмежувати доступ до певних послуг, необхідно створити окремий правовий механізм взаємодії державних реєстрів.
Потрібно буде визначити, хто саме визнається особою, що ухиляється від мобілізації, коли інформація потрапляє до відповідного реєстру та які саме послуги можуть бути тимчасово недоступними. Без чітких правил існуватиме ризик помилкового блокування сумлінних громадян.
Що з водійськими правами
Обмеження права керування транспортними засобами також не може вводитися лише політичним рішенням чи відомчим наказом.
Потрібні прямі зміни до законодавства, які визначать підстави обмеження, строк його дії, процедуру поновлення та обов’язкову можливість судового перегляду. Лише після цього така норма зможе працювати на практиці.
Чому питання пов’язують із демобілізацією
Ольга Решетилова наголосила, що комплекс нових механізмів повинен працювати одночасно із поступовою демобілізацією військових, які тривалий час перебувають на фронті.
Крім цього, вона виступила за перегляд чинної системи бронювання та перехід до принципу критичного бронювання. Ідея полягає у створенні ротаційної моделі: частина військових після визначеного строку служби отримує можливість повернутися до цивільного життя, тоді як армія поповнюється новими мобілізованими.
Порівняння чинного законодавства та пропонованих змін
| Тип обмеження / відповідальності | Що діє в Україні зараз | Що потребує нового закону |
|---|---|---|
| Кримінальна відповідальність | Так (ст. 336 ККУ) | Діє без змін |
| Адміністративні штрафи (ТЦК) | Так (ст. 210, 210-1 КУпАП) | Діє без змін |
| Обмеження адміністративних послуг | Ні (не передбачено) | Потребує нового закону |
| Обмеження водійських прав | Ні (потребує рішення суду) | Потребує нових норм |
| Арешт банківських рахунків | Тільки через виконавчу службу за штрафи | Потребує окремої процедури |
Також читайте: Нове рішення НБУ: навіщо банку ваша геолокація та фото через Дію.
Нюанс від «Нюансо»
Головна інтрига сьогодні полягає не в самих заявах про нові обмеження, а в тому, яким буде остаточний текст законопроєктів, коли вони потраплять до Ради.
Юридично Україна вже має механізми покарання за ухилення від мобілізації. Натомість блокування державних сервісів, банківських рахунків чи права керування автомобілем — це новий рівень державного впливу, який потребує складної законодавчої конструкції.
Саме від того, наскільки чітко буде прописана процедура, залежатиме, чи зможуть такі норми витримати перевірку судами та відповідати конституційним гарантіям громадян.
Поки що йдеться лише про концепцію майбутніх законодавчих змін. Якщо відповідні законопроєкти буде зареєстровано, саме їхній текст покаже, наскільки далеко держава готова зайти у запровадженні нових обмежень, і чи вдасться поєднати інтереси оборони країни з вимогами Конституції та принципом верховенства права.
