Корисно жити з дитячим мисленням
На носі новий рік. Кожен робить певні висновки про свої досягнення, втрати, злети чи падіння. Згадують всіх знайомих, уроки життя …і так далі. Зважаємо на це все, робимо порівняльну табличку «+» і «–». Та чи потрібно?
Згадаймо час, коли ми були дітьми. З цього приводу гарно висловився Антуан де Сент Екзюпері«Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає». Справді, ми не згадаємо період, коли мислення дитяче переросло в доросле. Деякі випадки примушують задумуватись над цим. Одна мама, Катерина Перконос, розповіла цікаву історію. Зміст приблизно такого типу: її 4-річна дитина гралась пластиковим телефоном. Догралась до такого, що на екрані з’явились дві подряпинки. Дитина не розгубилась, сказала, що її телефон має ще дві додаткових «новеньких кнопочки».
Читай:Не вбий у собі дитину
Мабуть, кожному з нас не завадить кожну подряпину у душі сприйняти як новеньку кнопочку. Як би нам не було боляче, треба навчитись сприймати все в позитивному ключі. Все-таки у нашій душі з’явились «новенькі кнопочки», які матимуть змогу додати нові функції для удосконалення. Тому аж ніяк не потрібно сприймати негаразди як травму!
Читай:Чого нас можуть навчити діти?
Пошукайте й ви «корисні кнопочки» за минулий рік, визначте їх функціональні можливості.