Боротьба за чистоту української мови здебільшого нагадує стрілянину по горобцям. Про мову полюбляють говорити взагалі, а не конкретно. «Красна площа» стає «Червоною», а все хороше в рекламній пісні набуває значення «кльово».
Слова-«спеції» – «дуже», «повинні» і «здається» досить часто використовується без міри, іноді недоречно. Один з ворогів української мови – русизми. Вони надійно увійшли в «народну» українську мову, зокрема в західному регіоні. Чотири слова – точні копії з російської.
Порівняйте:
рос. «всё» – зах. укр. «всьо» – укр. «все»
рос. «куда» – зах. укр. «куда» – укр. «куди»
рос. «сюда» – зах. укр. «сюда» – укр. «сюди»
рос. «тоже» – зах. укр. «тоже» – укр. «теж», «також»
Прикро те, що так говорять і в навчальних закладах, і молоді батьки, з яких беруть приклад діти.