Американські вчені встановили, чому риба-скат та інші види риб б’ються струмом. Причина полягає у генетиці всіх електричних риб.
У результаті проведення цілого ряду наукових досліджень американськими вченими було встановлено, що загальні генетичні складові компоненти є у всіх електричних риб.
Було виявлено, що для створення подібних органів у різного виду таких водних мешканців неодноразово включалися в ході еволюції одні й ті ж генні «інструменти», як повідомили дослідники.
За цими даними, для того щоб захищатися від ворогів розрядами струму, спілкуватися і орієнтуватися в навколишньому просторі у риб виникали спеціальні електрооргани – мінімум шість разів у земній історії. Так, порівняння РНК тканини трьох різних електричних риб і геному вугра дало можливість американським науковцям виявити загальну генетичну основу їх електроорганів. Науці відомі екзотичні амазонські електровугрі, скати і більше трьохсот видів інших риб з електроорганами, які генерують елетроразряди до шестисот вольт.
Дослідниками був розшифрований ген електровугра, який володів відразу трьома електроорганами, один з яких був призначений для паралізації своєї здобичі з дрібних риб, а два інших – для пошуку цієї здобичі та навігації. Удар цього вугра для людини хоч і не є смертельним, проте, дуже болючий. Навіть слабке напруження м’язів створює у риб електонапругу.
Різниця електропотенціалів у вугрів генеруються мембранами сплощених м’язових клітин або пластинок – електроцитів, з яких складаються його електрооргани. В організмі цієї риби є сімдесят стовпчиків, в кожному з яких розташувалося по шість тисяч електроцитів. Слабка напруга створюється при цьому від скорочення будь-якого м’яза названої риби.
Зі слів авторів цього дослідження Л. Трегера і М. Сассмена, посилювати названий електропотенціал найрізноманітніші види риб стали ще сто мільйонів років тому, при цьому розташування електроцитів у цих риб стовпчиком у багато разів збільшує загальну напругу. Розшифрувавши повністю цей геном (Electrophorus electricus), дослідники секвенули білки скелетних м’язів і електроцитів двох видів вугрів і двох африканських риб (електричного сома і слонорила). У всіх цих риб була ослаблена експресія генів, які відповідають за скорочення м’язів і електростимул, але посилена у генів, керуючих струмом в м’язових клітинах.
Таким чином, як стверджують дослідники, за допомогою одного і того ж генетичного «інструменту» в різні історичні земні епохи різними видами риб створювалися різнотипні електорооргани.
