Дослідники віками сперечаються, що важливіше — вроджені чи набуті риси психіки людини? Яку роль відіграють оточення, навички, умови існування людини в перші роки її життя? Значною мірою проливає світло на цю проблему вивчення феномена «Мауглі».
У творі англійського письменника Редьярда Кіплінга перед читачем постає дивовижна історія взаємин людини й диких тварин. Мауглі — так звуть «володаря джунглів», який з часом став красенем-атлетом. Антична легенда про братів-близнюків Ромула та Рема, засовників Риму, також оповідає про порятук немовлят вовчицею, яка вигодувала їх. Слід згадати ще й багатосерійний фільм про Тарзана, який виріс у джунглях в оточенні мавп. Що було в основі цих творів — чиста гадка чи реальні події?
Читай:Що приховує у собі феномен «мауглі»?
Виявляється, є достовірні документальні підтвердження історій, коли дітей виховували дикі тварини. Роль вихователів відігравали вовки, ведмеді, тигри, мавпи, свині. Здебільшого ці трагічні події відбувалися в сільській місцевості, де сам життєвий уклад не дозволяв дорослим постійно стежити за дитиною. Один із найчастіше згадуваних випадків стався в східній Індії поблизу селища Міднапур. Восени 1920 року побіля вовчого лігва знайдено двох маленьких дівчаток. Одній було приблизно 1,5 року, другій — близько 8 років. Дорослі вовки, судячи зі спостережень, піклувалися про них так само, як і про власне потомство. Сестрички спритно пересувалися на власних чотирьох, вили, дряпалися. Їх оддали в притулок для сиріт, де найменша дівчинка неза¬баром померла, а старша дожила до 16 років. Вона поступово навчилася прямо стояти й ходити, як люди. Дівчина навіть звикла до людського харчування. Проте змогла вивчити лише три десятки слів.
Нещодавно в тропічних лісах Уганди знайшли п’яти-шестилітнього хлопчика. Його названими батьками були мавпи-бабуїни. Незважаючи на старання людей, він продовжує бігати на зігнутих ногах, не дає себе одягати, харчується лише сирими фруктами, овочами й травою. Лікарі припускають, що ця дитина потрапила в джунглі немовлям. Людське товариство для неї є ворожим.
Сила-силенна вивчених прикладів, коли діти в ранньому віці змушені були жити серед тварин, дозволяють вченим робити невтішні висновки. Які саме, читайте у наступній статті.
