Дуже часто сьогодні цю людську істину ми забуваємо. Найбільше проймає дух, коли зустрічаємо бездомних кішок та собак. Кожен з нас розуміє, що ми не в силі допомогти усім звірятам. Однак надзвичайно проймає дух, коли зустрічаються доглянуті коти, собаки, яких покинули напризволяще господарі. Чому ж так трапляється?
Людина дозволяє собі легковажно прийняти важливе рішення, не задумається над високою мірою відповідальності, коли планує завести домашнього улюбленця. Дуже часто нами керує егоїстичне бажання — погратись, потішитись маленьким мохнатим клубочком щастя. Іноді відчуття радості затьмарює розум, щоб до нас дійшло, що домашній улюбленець з часом виросте і нам потрібно його розвивати, навчати, доглядати… Зрозумійте: ми відповідаємо за життя улюбленої тварини.
Новиною не буде те, що ми цієї ситуації докорінно змінити не зможемо. Ми усвідомлюємо, що держава навіть НЕ на середньому рівні розв’язує цю проблему. Притулки для тварин — рідкість. Якщо у містах ще ми зможемо знайти ветеринара, то у селищах тварини при необхідності, а головне при можливості не мають шансів урятуватись.
Таким чином, бачимо, що проблема дуже багатогранна і потребує втручання держави. Незважаючи на це, зробімо все від нас залежне, щоби врятувати хоча б декількох тваринок. Добре зважте всі за і проти перед тим, як завести домашнього улюбленця.
