«Єдина справжня цінність – це цінністю людського спілкування»
Антуан де Сент-Екзюпері
Телефон був і залишається найзручнішим і оперативним засобом спілкування. Він дозволяє легше здійснювати режим діалогу, зʼясовувати і уточнювати будь-які складні питання.
Переваги телефону настільки очевидні, що як засіб спілкування він не має собі рівних. Неможливо уявити собі сьогоднішнє життя без телефону. Все частіше віддаємо ми йому перевагу пере листом, телеграмою, а іноді і зустріччю.
В нашому житті телефон давно став буденним засобом спілкування, втратив ореол таємничості і елемент новизни, але психологічно ми чомусь до цього часу віддаємо перевагу телефонному апарату, а не живому спілкуванню.
Потребу в телефоні людина відчувала завжди. Ще в давні часи на службі у мідійських і перських правителів були спеціальні люди, які виконували роль «живого телефону». Ці люди стояли на постах розміщених в декількох сотнях метрів один від одного, кожен слухав, що кричить його сусід, і передавав почуте далі. На службу їх відбирали виключно по потужності голосу. Повідомлення по такому «телефону» передавалися за один день на відстань, яку звʼязкові долали за місяць.
Пізніше були винайдені різні види пристроїв для передачі голосу на відстань. Так, в деяких будинках середньовічного Пскова знайдені «бездротові телефони», які являли собою вузькі канали в стінах, з допомогою яких проводилися переговори, повідомлювалося про прибуття гостей, передавалися розпорядження. Р.Хук винайшов пристрій, який передає звуки за допомогою натягнутої нитки. Фізик Біо винайшов пристрій для передачі звуків по трубам – «трубчастий телефон».
У листопаді 1875 р. американський вчитель Г.Белл подав заявку на винахід, який здатний передавати звуки на відстань. В той же день в патентне бюро звернувся з аналогічною заявкою другий винахідник – Е. Грей. Але він запізнився всього на 2 години, і 7 березня 1876 року Г. Белл отримав патент на «телеграф, що розмовляє» з дальністю дії до 500 м. Пізніше цей апарат названий телефоном від теле – далеко і фон – звук.
У Росії першу телефонну лінію відкрили 8 червня 1881 року директор пароплавного товариства «Дружина» в Нижньому Новгороді. В липні 1882 року почала працювати телефонна станція в Петербурзі і в тому ж році – в Москві, Одесі, Ризі, Варшаві.
В 1956 році був прокладений перший трансатлантичний підводний кабель довжиною 3620 км. В 1976 році діяло вже 6 таких кабелів.
За підсумками масових опитувань самим більшим з винаходів в останні 150 років в області передачі інформації, включаючи телеграф, телефон, радіо, радіолокацію, телебачення, інтернету, більшість назвали телефон.
