Сенат США продемонстрував рекордно сильну двопартійну підтримку України, проте ухвалення нового пакету санкцій проти Росії несподівано згальмувало через суперечку навколо тарифних повноважень Дональда Трампа.
@ pixabay.com
Як повідомляє видання The Washington Times, процедурне голосування в Конгресі щодо просування нового санкційного документа закінчилося із вражаючим результатом 86 проти 12. Втім, на шляху до остаточного підписання законопроєкту виникла несподівана внутрішньополітична перепона.
Чому санкційний закон проти Росії став заручником митної політики США
Після більш ніж року підготовки документ мав завдати нищівного удару по економіці РФ. Головний механізм закону передбачає можливість запровадження до 500% мит на російський імпорт та додаткових тарифів до 100% проти п’яти найбільших покупців російської нафти й газу — зокрема Індії та Китаю.
Проте одразу після процедурного голосування дискусія в Сенаті несподівано змістилася від підтримки Києва до повноважень Білого дому. Сенаторка Елізабет Воррен та сенатор Рон Вайден заявили, що надання Дональду Трампу нових безконтрольних важелів у торговельній політиці створює ризики для світової торгівлі, оскільки президент може використати ці мита проти традиційних союзників США.
Намагаючись врятувати документ, співавтор законопроєкту сенатор Річард Блюменталь погодився звузити коло потенційних країн під санкціями, зробивши винятки для держав, які поступово скорочують імпорт російських енергоносіїв або купують менше 15% від загального експорту РФ.
Попри застереження, більшість сенаторів-демократів — включно з Чаком Шумером, Крісом Мерфі та Марком Келлі — закликають не блокувати документ. Вони наголошують, що посилення тиску на Кремль та продовження закону про санкції проти Ірану до 2031 року є вагомішими за внутрішньополітичні суперечки у Вашингтоні.
Тепер підсумкова доля документа залежить від Палати представників, де конгресмени пропонують повністю вилучити тарифні норми, залишивши виключно санкційний блок.
Нюанс від «Нюансо»
Історія навколо цього законопроєкту демонструє важливу особливість американської політики. Двопартійна підтримка України в Сенаті залишається монолітною, але будь-яка ініціатива, яка одночасно зачіпає внутрішню економічну політику США, автоматично стає предметом гострої міжпартійної боротьби. У цьому випадку суперечка точиться не навколо допомоги Києву чи каральних заходів проти Росії, а навколо того, наскільки широкі повноваження щодо мит має отримати Білий дім.
Також читайте: Нові санкції США: під удар 500% мит потрапляють Китай, Індія та покупці нафти РФ.
Фінальний сигнал для Києва та Москви визначиться тим, чи зможе Конгрес відокремити санкційний тиск на Росію від внутрішніх тарифних суперечок у Вашингтоні.
